Медіа-спільнота і правоохоронці обговорювали проблеми, які заважають їм налагодити діалог

Бездіяльність правоохоронних органів у питанні реагування на порушення прав журналістів, а також необхідність покарання міліціонерів, які самі проявляли агресію по відношенню до співробітників ЗМІ.
НСЖУ_розсилка301014Одне з ключових питань, яке обговорювалося під час круглого столу «Практичні механізми взаємодії між правоохоронцями та працівниками ЗМІ під час кризових ситуацій», що відбувся 22 жовтня під егідою Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Зокрема, у рамках проекту «Вдосконалення практики взаємодії між правоохоронними органами України та працівниками ЗМІ» готується посібник для журналістів і правоохоронців, у якому будуть подані практичні рекомендації щодо прав та обов’язків кожної зі сторін. Посібник готується у співпраці з Національною спілкою журналістів України.
Посол ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба зазначив, що ОБСЄ вже не перший рік працює над поліпшенням механізмів взаємодії журналістів і правоохоронців. Було проведено низку тренінгів, але нові реалії та виклики вимагають і нових проектів.
– Звісно, не можна вивчити чи усвідомити щось остаточно, бо реалії можуть змінюватися. Але ми сподіваємося, що цей посібник стане настільною книгою і буде практично використовуватися, – зазначив пан Посол.
Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко подякував ОБСЄ за те, що організація виступає нейтральним посередником, який дозволяє вести діалог з правоохоронцями.
– Досвід спілкування попередніх років, на жаль, негативний, і на сьогодні залишається кілька гарячих тем, які тривають з часів Майдану.
Зокрема, медіа-спільноту хвилює питання покарання міліціонерів за розстріли журналістів під час протестних подій у Києві.
Безкарність провокує безкарність, тому ми наголошуємо на необхідності відповідного реагування. Сподіваємося, що завдяки постійним діалогам, і, зокрема, виданню посібника, можна буде налагодити взаємовідносини і досягти чіткого розуміння, що кожна зі сторін виконує свої професійні обов’язки і свою суспільну місію, – наголосив Сергій Томіленко.
На відповідальності правоохоронців за перевищення своїх службових повноважень наголосила і головний юрисконсульт НСЖУ, секретар Спілки Тетяна Котюжинська.
Зокрема, за її словами, необхідна чітка ідентифікація співробітників силових відомств за допомогою номерів, що є нормою ОБСЄ.
Також, вона зауважила на потребі більшої публічності в розслідуванні справ про перешкоджання журналістам.
– На жаль, міліцію треба фактично примушувати, аби вона порушувала справу за статтею 171-ю (перешкоджання роботі журналістів), – прокоментував голова Незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов.
– Безкарність – це системна проблема, і це питання ми навряд чи вирішимо в рамках круглого столу. Потрібно докладати багато зусиль.
За словами заступника начальника слідчого управління МВС Дмитра Бабака, з початку року зафіксовано 387 кримінальних проваджень, де постраждалими є журналісти.
Але він наголосив на відповідальності органів прокуратури, куди передаються результати
слідства.
Заступник голови НМПУ, журналіст Андрій Яніцький порушив питання перешкоджання журналістам під час виборів, зокрема, він особисто не раз стикався з тим, що представників ЗМІ не пускають на виборчі дільниці. За словами пана Яніцького, тут важливо, щоб правоохоронці мали опізнавальні знаки, аби їхні дії можна було оскаржити. Також він наголосив на необхідності визнання журналістських посвідчень, виданих НСЖУ та НМПУ, і присутності прес-офіцера під час виборів на цікавих для журналістів об’єктах.
Юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова нагадала, що для перебування на виборчих дільницях журналістам не потрібні особливі дозволи чи акредитація.
– Представники ЗМІ можуть бути присутні на виборчих дільницях. Пред’явити можна просте редакційне посвідчення, акредитації ніякої не потрібно. Так само це поширюється на позаштатних кореспондентів, але в цьому законі не нічого не йдеться про представників творчих спілок, тому ми просимо працівників МВС і членів виборчих комісій визнавати посвідчення НСЖУ, НМПУ та інших творчих організацій. При цьому ми рекомендуємо журналістам посилатися на ст. 25 закону про друковані ЗМІ, яка зазначає, що документи цих організацій також є підтвердженням того, що ці особи є журналісти. Єдине, що після закінчення голосування і підрахунку голосів дільниці зачиняються, але журналісти мають право бути там. Тому я прошу міліцію допомагати журналістам проходити на дільницю і залишатися там під час підрахунку голосів, тому що це їхнє право, – зазначила вона.
Журналіст SpilnoTV Максим Прасолов зазначає: до рядових міліціонерів часто не доходять рекомендації, які розробляють їхні керівні органи щодо поводження з журналістами.
– Також турбує питання відповідальності за пошкодження апаратури. Адже нерідко правоохоронці забороняють знімати, закривають, вибивають камери, – каже журналіст.
Експерт ГО «Телекритика» Світлана Остапа зазначила, що справи про порушення прав журналістів вимагають публічності. Тому доречно було б створити на постійній основі спільний орган, де обговорювати хід розслідування інцидентів, що трапляються з колегами.
Круглий стіл «Практичні механізми взаємодії між правоохоронцями та працівниками ЗМІ під час кризових ситуацій» — це вже третє експертне обговорення під егідою ОБСЄ. До цього відбулися заходи за участі місцевих журналістів і правоохоронців у Одесі.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.

Поддержка redox sparrow-hawk